Абсцес. Етіологія. Клінічні ознаки
Абсцес (нарив) - гнійне запалення тканин з їх розплавленням, яке характеризується скупченням гною у новоствореній порожнині під щільною оболонкою, може розвинутися в підшкірній клітковині, м'язах, кістках, а також в органах або між ними. Абсцес може виникати як самостійно, так і як ускладнення іншого захворювання. Розвиток абсцесу пов’язано з попаданням в організм гноєтворних мікробів через пошкодження шкіри чи слизових оболонок або внаслідок ендогенного занесення збудника лімфогенним та гематогенним шляхом з іншого гнійного вогнища, або внаслідок кишкової транслокації мікроорганізмів. Захисна реакція організму проявляється в утворенні капсули, що обмежує абсцес від здорових тканин.
Етіологія. Абсцеси розвиваються при попаданні гнійної мікрофлори через шкіру, слизові оболонки, як ускладнення гнійничкових уражень шкіри (фурункул, карбункул, гнійний дерматит). При зниженні імунобіологічної реактивності організму і наявності ушкоджень покривів тіла, їх можуть обумовлювати представники нормальної мікрофлори шкіри (стафілококи, стрептококи). Вони можуть формуватися при інфікуванні гематоми в ранових порожнинах, щільно закритих швом, при недостатній їх хірургічній обробці; у каналах випадкових колотих ран, у яких зовнішній отвір каналу закритий зміщеними тканинами. Збудниками абсцесів у котів є асоціації мікроорганізмів. Можуть часто утворюватись метастатичним шляхом з наявного в організмі первинного гнійного-запального вогнища, або внаслідок транслокації мікроорганізмів лімфогенним та гематогенним шляхом з шлунково-кишкового тракту при розвитку дисбактеріозу кишковника. Найчастіше при випадкових абсцесах у котів ізолюють Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, а також Staphylococcus intermedius та Streptococcus pyogenes. При з’ясуванні співвідношення грампозитивної та грамнегативної мікрофлори встановлено, що у котів за абсцесів група ентеробактерій та псевдомонад незначно (на 2,9 %) превалює над коковими мікроорганізмами.
Клінічні ознаки. За формою абсцес полусферічний. При пальпації він болючий, трохи флюктуірує, місцева (а іноді і загальна) температура підвищена, пульс і дихання прискорені, загальний стан кота пригнічений. Описана вище картина типового гострого запалення характерна для так званого гарячого абсцесу. Особливий різновид абсцесів складають так звані холодні гнійники, які не супроводжуються запальними явищами (почервонінням, підвищенням температури та інше). Холодні абсцеси зустрічаються при туберкульозі шкіри, кісток і суглобів, але у котів спостерігаються дуже рідко.
Діагноз. Достовірний діагноз із з’ясуванням характеру ексудату встановлюють пункцією.
