Кішка домашня
З Єгипту домашня кішка проникла в інші країни, але для цього потрібні були довгі роки. У Європі вона стала відома близько 2 тис. років тому. Перше повідомлення про появу домашніх кішок в Європі можна знайти у Плутарха в I столітті н. е. У Стародавньому Римі кішка - цей гордий і волелюбний звір - служила символом свободи і незалежності, була неодмінним атрибутом богині свободи Лібертас і зображувалася поруч з нею. У Франції кішки вважалися чаклунськими тваринами. Особливими чудодійними властивостями наділялися білі і чорні кішки. У середніх віках інквізиція оголосила кішок знаряддям диявола. Їх спалювали і топили разом з "чаклунами". Взагалі з кішками пов'язано багато забобонів, і в більшості своїй вони швидше наївні, ніж абсурдні. Та й у нас до кішки завжди ставилися з повагою і певним побоюванням через її незалежного характеру та пов'язаних з нею забобонів. Недарма ж з кішкою пов'язано стільки прикмет. Всі знають, що якщо кішка лягає ближче до тепла - бути холодній погоді, стінку шкребе - до негоди, вмивається - чекай гостей, ну, а вже, якщо чорна кішка дорогу перейде - неприємностей не минути. Володимир Даль наводить у своєму знаменитому Словнику і таку прикмету: "Кота вбити - сім років удачі не бачити". А прислів'їв і приказок про цей чудовий звір і зовсім не перелічити. Адже розселення кішки в нашій країні відбулося в глибокій старовині, приблизно в той же час, що й у Європі. Розкопки показують, що до нас кішка прийшла не тільки із заходу, але і з півдня. На півдні України виявлені останки її, пов'язані з VII-VIII століть н. е. Незважаючи на багатовікову історію взаємин кішки з людиною, змінилася вона, на відміну від інших тварин, мало. За зовнішнім виглядом домашня кішка дивно схожа на своїх давніх предків. Можна помітити лише деякі зміни в будові вуха, більш виражену опуклість скроневих кісток, укорочення морди і варіації в забарвленні. З іншого боку, вона зберегла свій гордий характер і незалежний спосіб життя. Можна погодитися з думкою багатьох дослідників у тому, що сучасну домашню кішку, за винятком деяких декоративних порід, не можна вважати в повному сенсі домашньою, оскільки вона майже повністю зберігає в незмінному вигляді звички і поведінку диких родичів, лише пристосувавши їх до нових умов життя в будинку.
