ветеринарная медецина - консультация
крестик
телефон
восклицание
карандаш
форум
Реклама:

 


Інгаляційний наркоз 

Застосування анестетиків у вигляді газів або пари через дихальні шляхи відносять до інгаляційного наркозу. У клінічній практиці на протязі останніх 150 і більше років використовуються біля 20 різних інгаляційних анестетиків, але жоден із них не відповідають вимогам, які ставляться до ідеальних. Ідеальним вважається препарат, який має приємний смак, не ушкоджує клітинні структури, не порушує гомеостаз, має низьку розчинність у крові та жирах і забезпечує швидке входження тварини в наркоз та швидке пробудження. У залежності від концентрації анальгетиків у вдихуваній суміші, їх розчинності у крові і тканинах, а також проникності через клітинні мембрани та стану організму залежить глибина наркозу. Інгаляційні анестетики всмоктуються в кров завдяки легеневої циркуляції, а потім подаються в головний мозок, визиваючи анестезію. Глибина і швидкість досягнення наркозу та вихід із нього залежить від розчинності анестетика в крові. Чим нижча його розчинність у крові, тим швидше проявляється наркотичний ефект. Перевага інгаляційного наркозу над внутрішньовенним полягає в тому, що анестетики як поступають, так і виводяться з організму через легені, практично незалежно від функції печінки і нирок. Тому інгаляційний наркоз вважається більше регульованим, але потребує дорогого обладнання. Інгаляційні анестетики поступають і розподіляються на шляху від інгаляційного апарату через легені в кров і до мозку, визиваючи анестезію. Глибина наркозу залежить від парціального тиску або концентрації вдихаємого газу і його поширення в крові й тканинах. Глибина наркозу залежить і від вентиляції легень і частоти дихальних рухів. Швидкість наркотичного впливу і ступінь виведення анестетика із організму залежить від його розчинності в крові і, особливо, в жирах. Оскільки жирова тканина гірше постачається кров'ю, тому анестетики насичують її повільно й так само повільно виділяються з неї після наркозу. Характеристика сили дії різних інгаляційних наркотиків визначається по їх мінімальній альвеолярній концентрації (МАК), при якій 50% тварин не реагує на больові подразники (розріз шкіри). МАК дозволяє порівняти силу дії різних анестетиків, яка зворотно пропорційна значенню МАК і визначається за вмістом анестетика у видихуваній суміші. Застосування седативних, знеболюючих препаратів, а також других анестетиків, які пригнічують функцію ЦНС знижують МАК і, навпаки, препарати підвищуючи функцію ЦНС, а також при вагітності МАК посилюється. У практиці ветеринарної хірургії інгаляційний наркоз виконується на фоні вводного (неінгаляційного) застосування анестетиків. Для вводного наркозу застосовують комбінацію кетаміну 5-10мг/кг з ксилазином 0,5-1 мг/кг, тіопентал натрію 5-10 мг/кг або пропофол 3-4 мг/кг. 

назад далее

 


 

 


 

Вся информация на сайте предоставлена в ознакомительных целях. По вопросам диагностики, лечения и профилактики болезней животных необходимо обращаться к ветеринарным специалистам. Любое использование материалов без активной ссылки на сайт doktorvet.com запрещено!

©"DoktorVet.com", 2013-2015