Реакція організму котів на травму
Травма — ушкодження, яка супроводжується морфологічними і функціональними порушенням тканин, органів і систем, внаслідок дії на них зовнішніх факторів, частіше механічних, фізичних, хімічних та біологічних. Травматизм у цього виду тварин частіше зустрічається внаслідок нанесення ушкоджень собаками або особинами цього виду. Згідно законам біології травма, визвана механічними, фізичними, хімічними чи біологічними чинниками супроводжується місцевою або загальною реакцією організму, яка проявляється у вигляді запалення. Запалення - патологічний процес, що становить основу більшості хвороб, найбільш поширена патологія, що є центральною і актуальною проблемою ветеринарної медицини впродовж всієї історії вчення про хворобу. Одночасно у еволюційно-біологічному відношенні це захисно-пристосувальна, гомеостатична реакція у формі патології. Запальний процес розвивається у відповідь на вплив різних пошкоджуючих як екзогенних, так і ендогенних агентів, найбільш частими з яких є мікроорганізми, їх ендо-і екзотоксини, інші фактори агресії, компоненти бактеріальної клітинної стінки (ліпополісахариди, пептидоглікану, тейхоєві кислоти). В якості агентів, що ушкоджують можуть виступати також механічна або термічна травма, ішемія, гіпоксія та ін. До ендогенних факторів, факторів, які виникають у самому організмі внаслідок іншого захворювання, відносяться продукти тканинного розпаду, тромби, інфаркти, крововиливи, жовчні або сечові камені, відкладення солей, крім того комплекси антиген-антитіло. Причиною запалення може також стати сапрофітна (ендогенна) мікрофлора. Відповідна реакція організму на пошкодження здійснюється за допомогою саморегулюючої системи зі стереотипної динамікою, принципово не залежить від типу пошкоджуючого фактору, хоча він і визначає деяку своєрідність реакції. Кінцевою метою цієї реакції є ліквідація ушкодження, тобто максимальне анатомічне відновлення тканини з мінімальними в даних умовах функціональними втратами. В основі процесів, що визначають запально-репаративні зміни, лежать реакції на пошкодження з боку всього організму. Будучи еволюційно виробленим захисним процесом, запалення в той же самий час надає шкідливого впливу на організм. Локально це проявляється пошкодженням нормальних клітинних елементів при знищенні та елімінації всього чужорідного. У цей, переважно місцевий процес в тій чи іншій мірі залучається весь організм і передусім такі системи, як імунна, ендокринна і нервова. Таким чином, запалення в історії тваринного світу сформувалося як двоєдиний процес, в якому є, і завжди діють елементи захисні і шкідливі. З одного боку - це пошкодження з загрозою для органу і навіть для всього організму, а з іншого - це процес сприятливий, що допомагає організму в боротьбі за виживання. В загальній патології запалення прийнято розглядати як «ключовий» загальнопатологічний процес, оскільки володіє усіма особливостями, властивими типовим патологічним процесам.