Аналіз розповсюдження гнійних ран у котів в умовах міста Луганська
Іздепський В., Руденко П., Стужук Д., Ляшенко К. Аналіз поширення гнійних ран у котів в умовах м. Луганська // Ветеринарна медицина України. — Київ. — 2008. - №7. — С. 26-27.
УДК 619: 616. 002. 3: 636.8 (477.61)
АНАЛІЗ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ГНІЙНИХ РАН У КОТІВ В УМОВАХ МІСТА ЛУГАНСЬКА
Віталій ІЗДЕПСЬКИЙ, доктор ветеринарних наук, професор Павло РУДЕНКО, кандидат ветеринарних наук, доцент Дмитро СТУЖУК, асистент Катерина ЛЯШЕНКО, студент
Луганський національний аграрний університет
В ветеринарній практиці випадкові відкриті ушкодження — рани, є однією з найбільш поширених клінічних форм проявлення хірургічної патології у сільськогосподарських і домашніх тварин [1, 3]. У теперішній час все актуальнішою проблемою стає гнійне ускладнення ранової поверхні, яке виникає внаслідок забруднення тканевого дефекту асоціаціями умовно патогенних бактерій [1, 2, 4, 5].
В ветеринарній практиці випадкові відкриті ушкодження — рани, є однією з найбільш поширених клінічних форм проявлення хірургічної патології у сільськогосподарських і домашніх тварин [1, 3]. У теперішній час все актуальнішою проблемою стає гнійне ускладнення ранової поверхні, яке виникає внаслідок забруднення тканевого дефекту асоціаціями умовно патогенних бактерій [1, 2, 4, 5].
Лікування хворих тварин із гнійними ранами пов’язано з великими матеріальними витратами, а труднощі, що при цьому виникають, подібні до таких в доантибіотичний період. Антибактеріальні препарати, засоби, що стимулюють репаративні процеси, фізичні і хімічні методи впливу на рану дають обмежений ефект. Ранова мікрофлора швидко адаптується до антимікробних препаратів, а стимуляція процесів регенерації не компенсує порушень, що виникли у рані, оскільки не охоплює багатьох сторін процесу її загоєння [4, 5].
При ретельному аналізі даних літератури, нами майже не знайдено повідомлень про етіологічний фон септичних ран у кішок, тому ми вирішили провести детальний аналіз даних ветеринарної звітності клінік м. Луганська по поставленому питанню.
МЕТОЮ НАШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ став аналіз даних ветеринарної звітності державних і приватних клінік ветеринарної медицини м. Луганська за 2004-2006 роки. Аналіз хірургічної патології за 2004-2006 роки за даними ветеринарних клінік м. Луганська представлені в таблиці 1.
1. Аналіз хірургічної патології
Патологія |
2004 |
2005 |
2006 |
|||
Абс.число |
% |
Абс.число |
% |
Абс.число |
% |
|
Рана | 77 |
39,1 |
80 |
38,6 |
106 |
51,2 |
Ушиб | 16 |
8,1 |
27 |
13,1 |
10 |
4,8 |
Гематома | 47 |
23,8 |
48 |
23,2 |
40 |
19,3 |
Лімфоекстравазат | 7 |
3,6 |
9 |
4,3 |
4 |
1,9 |
Переломи кісток | 24 |
12,2 |
24 |
13,1 |
10 |
4,8 |
Хірургічна інфекція | 26 |
13,2 |
19 |
9,2 |
29 |
14 |
Всього | 197 |
100,0 |
207 |
100,0 |
207 |
100,0 |
Дані, наведені в таблиці 1, свідчать про те, що рани у котів займають відоме місце серед хірургічних захворювань. Слід також зазначити, що питома вага ран з кожним роком має тенденцію до зростання. Так, у 2004 році зареєстровано 77 (39,1 %) відкритих ушкоджень у котів, в 2005 — 80 (38,6 %), а в 2006 році відмічали уже 106 (51,2 %) випадків ран у котів в умовах ветеринарних клінік м. Луганська. Для більш ретельного аналізу етіології ран у котів, ми наводимо їх класифікацію, яка представлена на рисунку 1.
1. Класифікація ран у кішок за даними ветеринарної звітності клінік м. Луганська за 2006 рік
Як свідчать дані, наведені на рисунку 1, частіше у котів в 2006 році реєстрували кусані (54,7 %), рвані (16,9 %), колоті (12,3 %) і розміжчені (11,4 %) рани. Значно рідше зустрічали рублені (3,8 %) і вогнепальні (0,9 %) рани. За даними літератури і за власними дослідженнями найбільші економічні збитки, а також значні складності в лікуванні викликають рани у тварин, які ускладнені гноєрідною мікрофлорою. Тому в подальшому ми вирішили з’ясувати питому вагу гнійних ран у котів за даними ветеринарних клінік м. Луганська за 2006 рік, яка наведена на рисунку 2.
По даним, представленим на рисунку 2 видно, що з 106 (100,0 %) випадків ран у котів лише 19 (17,9 %) були умовно асептичними, а 87 (82,1 %) ран були ускладнені гнійним процесом. Для з’ясування мікробного пейзажу гнійних ран у котів, нами був проведений аналіз бактеріологічних досліджень гнійного ексудату, відібраного від хворих тварин. Результати бактеріологічних досліджень представлені в таблиці 2.
2. Види ран у кішок за даними клінік ветеринарної медицини м. Луганська за 2006 рік
Дані, наведені в таблиці 2 говорять про те, що гнійні ранові ускладнення у котів викликають асоціації мікробних агентів. Так, із 87 проб патологічного матеріалу було ізольовано 363 культури мікроорганізмів.
2. Результати бактеріологічного дослідження гнійного ексудату септичних ран у кішок за даними ТОВ «Маугли» за 2006 рік (n = 87)
Бактерії |
Кількість ізолятів |
|
Абс. число |
% |
|
E. coli | 63 |
17,3 |
St. aureus | 85 |
23,4 |
St. epidermidis | 28 |
7,7 |
Ps. aeruginosa | 72 |
19,8 |
Pr. mirabilis | 56 |
15,4 |
Ent. сloacae | 18 |
4,9 |
Citerobacter | 26 |
7,3 |
Kl. okytoka | 15 |
4,2 |
Всього | 363 |
100,0 |
Слід зазначити, що найчастіше з гнійних ран у котів ізолювали St. аureus 85 (23,4 %), Ps. аeruginosa 72 (19,8 %), E. сoli 63 (17,3 %), а також Pr. mirabilis 56 (15,4 %). Безсистемне, неконтрольоване використання лікарських засобів призводить до виникнення мутаційних антибіотикостійких штамів мікроорганізмів. Тому для більш ефективної боротьби зі збудниками ранових ускладнень необхідно проводити визначення чутливості ізольованих патогенів до антибактеріальних засобів.
Визначення чутливості культур бактерій, ізольованих із гнійних ран у кішок за даними ТОВ «Маугли» за 2006 рік наведена в таблиці 3.
Бактерії | Антибіотики |
||||||||||||||
Ампіцилін |
Амоксіклав |
Нікроксолін |
Амікацин |
Гентаміцин |
Норфлоксацин |
Ципрофлоксацин |
Цефазолін |
Цефтріаксон |
Цефтазідім |
Цефоперазон |
Бісептол |
Нетроміцин |
Лєвофлоксацин |
Доксицилін |
|
E. coli | ± |
+ |
+ |
± |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
± |
- |
+ |
± |
+ |
St. aureus | - |
- |
± |
+ |
+ |
± |
+ |
+ |
+ |
± |
- |
+ |
± |
± |
± |
St. epidermidis | - |
± |
± |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
± |
- |
+ |
± |
± |
± |
Ps. aeruginosa | - |
± |
± |
+ |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
± |
- |
+ |
+ |
± |
+ |
Pr. mirabilis | - |
- |
- |
- |
± |
+ |
+ |
- |
± |
- |
± |
- |
- |
+ |
+ |
Ent. сloacae | - |
- |
- |
± |
+ |
± |
+ |
- |
± |
- |
± |
+ |
- |
- |
+ |
Citerobacter | - |
- |
± |
- |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
± |
± |
- |
- |
Kl. okytoka | + |
± |
- |
± |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
± |
± |
+ |
+ |
- |
+ |
Примітка: + - затримка росту більш 18 мм (чутливі); ± - затримка росту 11-18 мм (помірно стійки); - - затримка росту менш 10 мм (стійки).
Необхідно відмітити, що всі ізольовані бактерії були чутливі лише до ципрофлоксацину. Це говорить про те, що найбільшою проблемою в лікуванні гнійних ран є вибір лікувального засобу, який би діяв на всіх співчленів паразитоценозу гнійної рани. Тому септичні рани у тварин і до теперішнього часу залишаються актуальною проблемою серед хірургічних патологій, а для більш ефективної боротьби з ними треба і в подальшому проводити пошук нових методів та засобів.
ВИСНОВКИ.
1. Рани у котів займають відоме місце серед хірургічних захворювань і мають тенденцію до зростання. Так, у 2004 році зареєстровано 77 (39,1 %) відкритих ушкоджень у котів, в 2005 — 80 (38,6 %), а в 2006 році відмічали 106 (51,2 %) випадків ран у котів в умовах ветеринарних клінік м. Луганська.
2. Найчастіше у котів реєструються гнійні рани. Так, з 106 (100,0 %) випадків ран у котів лише 19 (17,9 %) були умовно асептичними, а 87 (82,1 %) ран були ускладнені гнойовим процесом.
3. Гнійні рани у котів виникають внаслідок їх ускладнення асоціаціями умовно патогенних бактерій. Так, найчастіше з гнійних ран у котів ізолювали St. аureus 85 (23,4 %), Ps. аeruginosa 72 (19,8 %), E. сoli 63 (17,3 %), а також Pr. mirabilis 56 (15,4 %) випадків. Необхідно відмітити, що всі ізольовані культури бактерій були чутливі лише до ципрофлоксацину.
4. Для більш ефективної боротьби з гнійними ранами у тварин необхідно проводити пошук нових методів та засобів.
ЛІТЕРАТУРА.
1. Іздепський В. Й., Меженський А. О. Фітосорбент ехінацеї пурпурової — ефективний засіб для лікування ран у великої рогатої худоби. // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - № 1-2. — 2003. — С. 19-20.
2. Мисак А. Р., Слободюк Н. М., Круківський В., Радван Ш. Лікування собак із гнійними ранами. // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. — Вип. 41. — Біла Церква. — 2006. — С. 142-148.
3. Рубленко М. В. Клініко-морфологічні критерії ранового процессу у свиней. // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. — Вип. 8. — Ч. 1. — Біла Церква. — 1999. — С. 201-205.
4. Руденко П. А. Взаимоотношения между возбудителями хирургической инфекции в гнойной ране. // Збірник наукових праць ЛНАУ, серія “Ветеринарні науки”. - №63/86.- Луганськ, 2006.-С. 153 - 157.
5. Руденко П. А., Стужук Д. А. Микробный ценоз случайных гнойных ран у кошек. // Збірник наукових праць ЛНАУ (ювілейний випуск). - №69(92). - Луганськ, 2006.-С. 196-201.
РЕЗЮМЕ
Анализ распространения гнойных ран у кошек в условиях города Луганска. В. И. Издепский, П. А. Руденко, Д. А. Стужук, К. Ляшенко.
В работе приводится анализ данных ветеринарной отчетности государственных и частных клиник ветеринарной медицины города Луганска за 2004-2006 года по распространению гнойных ран у кошек.
SUMMARY
The Analysis of the spreading by festering wounds beside cat in condition of the city Lugansk. V. I. Izdepskiy, P. A. Rudenko, D. A. Stuzhuk, K. Lyashenko.
The analysis happens to in work to given veterinary reporting state and quotient of the clinics of veterinary medicine of the city Lugansk for 2004-2006 on spreading by festering wounds beside cat.
- Розповсюдження та клінічна характеристика стафілококових дерматитів у собак за даними ветеринарних клінік м. Луганська
- Взаимоотношения между возбудителями хирургической инфекции в гнойной ране
- Микробный ценоз случайных гнойных ран у кошек
- Роль аутофлори шкіри в етіології гнійних ран у котів
- Сравнительная эффективность различных методов лечения экземы у собак в условиях города Луганска
- Сравнительная характеристика различных методов терапии актиномикоза у крупного рогатого скота