Гнійна рана. Етіологія, патогенез
Гнійні рани у котів займають відоме місце серед хірургічних захворювань і займають 40-50 % від загальної кількості патологій хірургічного профілю.
Етіологія. За гнійних ран найчастіше ізолюються Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa; рідше — Streptococcus uberis та Streptococcus pyogenes. В гнійних ранах грампозитивна мікрофлора значно превалює над грамнегативною мікрофлорою, що складає 16,6 %.
Патогенез. У котів з випадковими гнійними ранами показники ШОЕ та лейкоцитів збільшуються у 2,8 та 1,2 рази у порівнянні з клінічно здоровими тваринами. За умов випадкових гнійних ран в крові котів виникає виражена нейтрофілія з простим зрушенням ядра. В останні роки багато дослідників у патогенезі гнійно-запальних процесів, крім впливу інфекційного фактору і стану імунної відповіді, великої уваги приділяють розвитку ендогенної інтоксикації, яку пов’язують з порушеннями гомеостазу внаслідок взаємодії різних біологічних структур організму з токсичними субстанціями. У 1941 році Я. Я. Каль-Каліф для визначення активності запального процесу та рівню ендогенної інтоксикації запропонував використовувати лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ). Лейкоцитарний індекс інтоксикації при випадкових гнійних ранах в котів незначно підвищується у 1,38 рази, що вказує на розпад тканин. При гнійно-запальних процесах в організмі виникають метаболічні порушення внаслідок перевантаження кровообігу продуктами інтоксикації та запалення, які сорбуються на еритроцитах, а гемоглобін гірше впорюється зі своїми адсорбційно-транспортними функціями. Навантажувальний еритроцитарний коефіцієнт (НЕК) — відносний показник, який свідчить про напруженість еритропоезу, забезпеченість організму киснем, а також про тяжкість перебігу запального процесу За будь якого запалення навантажувальний еритроцитарний коефіціент зростає за рахунок високого рівня ШОЕ та зниження гемоглобіну. Дуже високі показники навантажувального еритроцитарного коефіцієнту дозволяють судити щодо ступеня тяжкості перебігу запального процесу. В домашніх котів перебіг запального процесу у організмі за гнійних ран супроводжується підвищенням рівня загального білку сироватки крові за рахунок ?-глобулінів, у склад яких входять білки гострої фази. Відсутнє підвищення імуноглобулінів, спостерігається гіперферментемія — підвищення активності трансаміназ і ?-амілази, незначна креатинінемія. За умов випадкових гнійних ран у крові котів відбувається активація реакцій пероксидації. Так, у котів достовірно збільшуються показники ДК, МДА та МСМ в порівнянні з клінічно здоровими тваринами. Крім цього за гнійних ран достовірно збільшується рівень таких антиоксидантних ферментів, як ЦП, СОД та ГЛР. Загальна антиокислювальна активність плазми крові є інтегральним показником, який свідчить про сумарний захист організму від токсичних продуктів ПОЛ. При гнійних ранах цей показник в котів достовірно збільшується у 2,5 раза з 28,88±2,77 до 57,71±5,86 (р<0,001). В котів за гнійних ран виникає Т-лімфопенія. За рахунок Т-лімфопенії в котів за гнійного запалення виникає збільшення кількості 0-клітин, що свідчить, на наш погляд, про нездатність до швидкої диференціації лімфоцитів й виникнення іммуносупресії, яка збільшується в залежності від тяжкості гнійно-запального процесу. Так, у котів кількість 0-клітин вірогідно збільшилась за гнійних ран на 9,30 % при порівнянні з клінічно здоровими тваринами. Значні зміни в котів за гнійного запалення встановлені і при вивченні субпопуляційного складу Т-лімфоцитів. Загальна тенденція змін у системі основних імунорегуляторних Т-клітин визначалась значним зниженням Т-хелперів (CD4-клітини) при відносному превалюванні Т-супресорів (CD8-лімфоцити). У зв’язку з цим імунорегуляторний індекс CD4/CD8 за гнійних ран знижувався, що свідчить про розвиток відносного гіперсупресорного варіанту імунодефіциту. Фагоцитарний показник вірогідно зменшується за гнійних ран на 18 % у порівнянні з клінічно здоровими тваринами. Фагоцитарне число достовірно зменшується за гнійних ран на 37,5 % при порівнянні з групою контролю. Розвиток різних форм випадкових гнійно-запальних процесів м’яких тканин супроводжувався значними змінами показників гуморальної ланки імунної системи. У котів з випадковими гнійними ранами кількість В-лімфоцитів було у 1,2 рази нижче, відносно клінічно здорових тварин. За гнійних ран в котів нами відмічено збільшення у сироватці крові загальних ЦІК, що перевищувало показник групи контролю у 3,1 рази. За умов гнійного запалення в сироватці крові котів виникає потужний цитокіновий вибух. Так, за випадкових гнійних ран у сироватці крові котів вірогідно зростає рівень ІL-1? у 2,2 рази, IL-6 — у 1,9 рази, IL-8 — у 1,8 рази, TNF-? — у 3,8 рази, в порівнянні з групою контролю.