Разное

• Научные статьи
• Научные конференции
• Каталог ветеринарных клиник

Мікрофлора шкіри та слизових оболонок клінічно здорових собак 

УДК 619: 616-078: 636.7 

Руденко В. Б. аспірантка 

Луганський національний аграрний університет 

МІКРОФЛОРА ШКІРИ ТА СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК КЛІНІЧНО ЗДОРОВИХ СОБАК 

В статті наведені дані щодо аналізу видового складу мікроорганізмів, ізольованих з шкіри та слизових оболонок від клінічно здорових собак. Показано, що мікробний пейзаж в основному представлений грампозитивними коками. В 77,5 % випадків ізолювали мікробні асоціації, майже завжди обов’язковим компонентом яких були різні види стафілококів. 

Постановка проблеми. Мікроорганізми - найбільш стародавня форма організації життя на Землі, що представляє собою численну й різноманітну группу [1]. Поверхню шкіри та слизових оболонок тварин та людей заселяють різноманітні мікроорганізми, які знаходяться у стані динамічної рівноваги один з одним і організмом хазяїна. Нормальний, збалансований стан мікрофлори називається еубіозом [2-3]. 

Разом з тим, несприятливі фактори, такі як стрес, нераціональна антибіотикотерапія, незбалансована годівля, погані умови утримання тварин, механічні ураження шкіри та слизових оболонок та інші, приводять до зниження імунітету тварин, та виникненню імуносупресії. Внаслідок чого, представники нормальної мікрофлори макроорганізму можуть викликати запальні захворювання шкіри, слизових оболонок та інших органів і систем організму тварини, а також відчинити ворота інфекції та створити сприятливі умови для інших, в основному грамнегативних, мікроорганізмів [3-5]. 

Аналіз основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми. Останнім часом круг мікроорганізмів, які здатні викликати запальні патології у людини та тварин, стає все ширше. В основному це умовно патогенні представники нормальної мікрофлори макроорганізму, які при зниженні резистентності організму хазяїна здатні викликати розвиток запального процесу [5-9]. Здатність або нездатність мікроорганізмів виживати при різноманітних факторах середовища шкірної поверхні залежить від взаємин мікроорганізмів як між собою, так з організмом господаря. [10-11]. 

Мета досліджень та методика їх проведення. Метою наших досліджень явилось вивчення видового складу мікроорганізмів, ізольованих з шкіри та слизових оболонок від клінічно здорових собак. Об’єктом для дослідження були клінічно здорові собаки, які надходили в ТОВ «Мауглі» та ПНВП «Полівет» м. Луганська. Від піддослідних тварин, для проведення бактеріологічних досліджень, робили змиви поверхні шкіри, зовнішнього вушного проходу, кон'юнктиви, з піхви та препуцію. 

Результати досліджень. В результаті бактеріологічних досліджень матеріалу від 13 клінічно здорових собак було ізольовано 87 штамів мікроорганізмів, які відносяться до 15 видів і 7 родів бактерій. При детальному аналізі видового складу збудників виявлені певні відмінності у мікробному пейзажі в залежності від місця відбору матеріалу (табл. 1). 

Таблиця 1 

Результати бактеріологічного аналізу різних екологічних ніш організму клінічно здорових собак (n=13) 

Вид мікроорганізму	Кількість ізолятів із вмісту:
	Біоптат здорової шкіри		Вушної раковини		Препуцію / вагіни		Кон’юнктиви		Периферичної крові
	Абс.ч.	%	Абс.ч.	%	Абс.ч.	%	Абс.ч.	%	Абс.ч.	%
S. intermedius	8	21,6	3	27,2	5	18,6	3	25,0	-	-
S. аureus	5	13,6	2	18,2	4	14,8	3	25,0	-	-
S. epidermidis	6	16,2	2	18,2	2	7,4	-	-	-	-
S. albus	2	5,4	1	9,1	1	3,7	-	-	-	-
S. haemoliticus	2	5,4	1	9,1	-	-	1	8,3	-	-
S. saprophyticus	3	8,1	-	-	2	7,4	2	16,8	-	-
S. pyogenes	2	5,4	-	-	2	7,4	-	-	-	-
S. faecalis	2	5,4	-	-	3	11,1	-	-	-	-
S. uberis	1	2,7	-	-	-	-	1	8,3	-	-
S. canis	3	8,1	1	9,1	1	3,7	1	8,3	-	-
E. faecalis	-	-	-	-	1	3,7	-	-	-	-
P. аeruginosa	1	2,7	1	9,1	-	-	1	8,3	-	-
E. сoli	2	5,4	-	-	3	11,1	-	-	-	-
P. mirabilis	-	-	-	-	1	3,7	-	-	-	-
C. albicans	-	-	-	-	2	7,4	-	-	-	-
Всього	37	100,0	11	100,0	27	100,0	12	100,0	-	-
Не виділено	-	-	7	53,8	-	-	5	38,5	113	100,0

Примітка: n - кількість проб для бактеріологічних досліджень; – - мікроорганізм не ізолювали 

Аналізуючи дані таблиці, видно, що мікрофлора здорової шкіри собак на 91,9 % була представлена грампозитивними мікроорганізмами. При цьому найбільш частими виявилися S. intermedius (18,3 %) та S. epidermidis (16,2%). Трохи рідше зустрічався S. аureus - 13,6 % випадків. Далі за частотою поширеності з числа грампозитивних мікроорганізмів були S. saprophyticus та S. canis по 8,1 % відповідно. З однаковою частотою ізолювали S. albus, S. haemoliticus, S. pyogenes та S. faecalis по (5,4 %). На частку S. uberis доводилось лише 2,7 % від загальної кількості бактерій. Значно меншою була кількість представників грамнегативної мікрофлори – 8,1 %, яка була представлена E. coli (5,4 %) і P. аeruginosa, яку ізолювали у 2,7 % випадків. 
З проб, відібраних із зовнішнього вушного проходу теж більш питому вагу займали грампозитивні коки – 90,9 %. З яких, на долю S. intermedius довелось 27,2 %, S. аureus та S. epidermidis по 18,2 % відповідно. S. albus, S. haemoliticus та S. canis ізолювали по 9,1 %. Слід відмітити, що грамнегативна мікрофлора була представлена лише одним ізолятом – P. аeruginosa і склала 9,1 % від загальної кількості бактерій. 
Мікробний пейзаж матеріалу, відібраного з препуцію та вагіни собак був більш різноманітний. Грампозитивна мікрофлора (77,8 %), представлена S. intermedius (18,6 %), S. аureus (14,8 %), S. faecalis (11,1 %), з однаковою частотою ізолювали S. epidermidis, S. saprophyticus та S. pyogenes, по 7,4 %. S. albus, S. canis та E. faecalis займали по 3,7 % від загальної кількості мікроорганізмів. Слід відмітити збільшення кількісного складу грамнегативних мікроорганизмів, з яких більш питому вагу займали E. coli (11,1 %), значно менше P. mirabilis, на долю якої довелось 3,7 %. У двох випадках були ізольовані гриби C. albicans, та займали 7,4 % від загальної кількості бактерій.
З кон'юнктиви очей собак було ізольовано 91,7 % грампозитивних коків. При цьому, найбільш частими ізолятами були S. intermedius та S. аureus (по 25 %). На частку S. saprophyticus доводилось 16,8 % від загальної кількості бактерій. S. haemoliticus, S. uberis та S. canis по 8,3 % відповідно. Слід відмітити, що грамнегативна флора представлена тільки одним видом мікроорганізму - P. аeruginosa, яка зустрічалась у 8,3 % випадків. Слід відзначити, що з проб периферичної крові мікроорганизмів ізольовано не було. При аналізі міжвидових взаємовідносин умовно патогенних бактерій, які ізолювали з шкіри та слизових оболонок клінічно здорових собак, виявилось, що частіше зустрічались бактеріальні асоціації, ніж монокультури (табл. 2). 

Таблиця 2 

Мікрофлора, ізольована у складі бактеріальних асоціацій і в вигляді монокультур від клінічно здорових собак 

Місце відбору матеріалу	Питома вага
	монокультури		бактеріальні асоціації		всього
	Абс. число	%	Абс. число	%	Абс. число	%
Шкіра	1	7,7	19	92,3	13	100,0
Слизова оболонка вушної раковини	2	33,3	10	66,7	6	100,0
Слизова оболонка препуцію / вагіни	2	15,4	11	84,6	13	100,0
Слизова оболонка кон'юнктиви	4	50,0	5	50,0	8	100,0
Проби крові	-	-	-	-	-	-

Дані, представлені в таблиці 2, свідчать про те, що зі шкіри здорових тварин частіше ізолювали бактеріальні асоціації – 92,3 %, на монокультури доводилось 7,7%. Серед ізолятів від препуцію та вагіни теж значне місце займали бактеріальні асоціації – 84,6 %, а від слизової оболонки вушної раковини значно меньше - 66,7 %, тоді як на монокультури доводилось 33,3 %. Цікаво, що ізоляти з кон’юнктиви очей рівно половину складали монокультури і половину бактеріальні асоціації. Слід відзначити, що бактеріальні асоціації частіше ізолювали з матеріалу, відібраного з шкіри собак - 38,7 %, та препуцію і вагіни – 35,5 % від загальної кількості асоціацій. З наведених на рисунку 1 даних видно, що в 77,5 % випадків з матеріалу, відібраного з різних екологічних ніш організму здорових собак, ми ізолювали мікробні асоціації, а у 22,5 % випадків – монокультури мікроорганізмів.

Рис. 1 Питома вага асоціацій ізольованих від здорових собак 

Характеристика родового складу мікробних асоціацій ізольованих з шкіри, слизових оболонок вуха, кон’юнктиви, препуцію, вагіни і проб крові від дослідних собак, представлена в таблиці 3. 

Таблиця 3 

Склад мікробних асоціацій у клінічно здорових собак 

Бактеріальні асоціації	Абс.ч.	%
Стафілококи	10	32,2
Стафілококи + стрептококи	10	32,2
Стафілококи + ешеріхії	2	6,5
Стафілококи + стрептококи + ешеріхії	2	6,5
Стафілококи + псевдомонади	2	6,5
Стафілококи + ешеріхії + псевдомонади	1	3,2
Стафілококи + протей	1	3,2
Стрептококи + ентерококи	1	3,2
Стрептококи + гриби	1	3,2
Стафілококи + гриби	1	3,2
Всього	31	100,0

Як видно з матеріалів таблиці 3, найбільш частими асоціаціями бактерій були: стафілококи + стрептококи і поєднання різних видів стафілококів, які ізолювали з однаковою частотою, по 32,3 % випадків від загальної кількості. Друге місце займали асоціації, утворені стафілококами + стрептококами + ешеріхіями, стафілококами + ешеріхіями та стафілококами + псевдомонадами, на частку яких довелося по 6,5 % відповідно. З однаковою частотою реєстрували поєднання: стафілококи + ешеріхії + псевдомонади, стафілококи + протей, стрептококи + ентерококи, стрептококи + гриби, стафілококи + гриби, на частку яких довелося лише по 3,2 % від загальної кількості асоціацій змішаного типу. Слід відмітити, що майже завжди обов’язковим компонентом асоціацій були різні види стафілококу.
Кількісний склад бактеріальних асоціацій ізольованих з шкіри, слизових оболонок вуха, кон’юнктиви, препуцію, вагіни та проб крові клінічно здорових собак, представлений у таблиці 4.

Таблиця 4 

Кількісний склад бактеріальних асоціацій у клінічно здорових собак 

Кількість асоціантів	Кількість асоціацій	%
2	19	61,3
3	8	25,8
4	4	12,9
Всього	31	100,0

Аналізуючи дані табл. 4, видно, що більше половини асоціацій були двокомпонентними (61,3 %). На частку трикомпонентних асоціацій довелося 25,8 %, чотирьохкомпонентні асоціації зустрічались лише у чотирьох випадках, що становило 12,9 % від загальної кількості ізольованих асоціацій. 

Висновки.
1. Мікрофлора шкіри та слизових оболонок клінічно здорових собак в основному представлена грампозитивними коками.
2. В 77,5 % випадків ізолювали мікробні асоціації, а у 22,5 % випадків – монокультури мікроорганізмів. Майже завжди обов’язковим компонентом асоціацій були різні види стафілококу.3. Більше половини асоціацій були двокомпонентними (61,3 %).

Бібліографія 

1. Симонова Е. В. Роль нормальной микрофлоры в поддержании здоров’я человека / Е. В. Симонова, О. А. Пономарева // Сибирский медицинский журнал. – 2008. - №8. – С. 20-25.
2. Паслов Г. А., Илларионов В. Ю. Патогенез и клинические признаки дисбактериоза у собак // Российский ветеринарный журнал. Мелкие домашние и дикие животные. – 2006. - №3. – С. 32-34.
3. Бифидофлора человека, ее нормализующие и защитные функции / Гончарова Г. И., Семенова Л. П., Ляная А. М., Козлова Э. П. и др. // Антибиотики и медицинская биотехнология.- 2004.- Т. 32. -№ 3.- С. 179-184.
4. Буданова Е.В., Иноземцева Л.О., Воробьев А.А. и др. Микроэкология неспорообразующих анаэробов в норме и при патологии // Вестник Рос. АМН.- 1996.- № 2.- С.12-14.
5. Обуховская О. В. Разработка индивидуальных схем применения противомикробных препаратов при воспалительных патологиях кожи и слизистих у собак на основе результатов изучения свойств выделенной микрофлоры / О. В. Обуховская, Б. Т.Стегний, Н. И. Келеберда [и др..] // Annals of Mechnicov Institute. – 2006. - №4. – С. 45-50.
6. Hanselman B. A. Coagulase positive staphylococcal colonization of humans and their household pets / B. A. Hanselman, S. A. Kruth, J. Rousseau [et al.] // Can Vet J. - 2009. - №. 50(9). - P.954-958.
7. Kempker R. Beware of the pet dog: a case of Staphylococcus intermedius infection / R. Kempker, D. Mangalat, T. Kongphet-Tran [et al.] // Am J Med Sci. – 2009. - №338(5). - 425-427.
8. Abbott Y. Zoonotic transmission of Streptococcus equi subsp. zooepidemicus from a dog to a handler / Y. Abbott, E. Acke, S. Khan [et al.] // J Med Microbiol. – 2010. - №59(Pt 1). – Р.120-123.
9. Лойд Д. Проблема ветеринарної практики – метицилін-резистентні стафілококи (MRSA) / Д. Лойд, А. Боуг, А. Лефлер // Ветеринарна практика. – 2007. - №8. – С. 30-36.
10. Stepanovic S. Staphylococcus sciuri as a part of skin, nasal and oral flora in healthy dogs / S. Stepanovic, V. Dimitrijevic, D. Vukovic [et al.] // Veter. Microbiol. – 2001. - №.82. - P. 177-185.
11. Isogai E. Oral flora of mongrel and beagle dogs with periodontal disease / E. Isogai, H. Isogai, H. // Japan. J. veter. Sc. - 1989.- Т. 51. - №1. - Р. 110-118. 

Руденко В. Б. Микрофлора кожи и слизистых оболочек клинически здоровых собак. 

В статье приведены данные по анализу видового состава микроорганизмов, изолированных с кожи и слизистых оболочек клинически здоровых собак. Показано, что она в основном представлена грамположительными кокками. В 77,5% случаев изолировали микробные ассоциации, почти всегда обязательным компонентом которых были различные виды стафилококков. 

 

• Взаимоотношения между возбудителями хирургической инфекции в гнойной ране
• Микробный ценоз случайных гнойных ран у кошек
• Роль аутофлори шкіри в етіології гнійних ран у котів
• Аналіз розповсюдження гнійних ран у котів в умовах міста Луганська
• Розповсюдження та клінічна характеристика стафілококових дерматитів у собак за даними ветеринарних клінік м. Луганська