Методи введення лікарських препаратів
Для виконання венесекції, при дотриманні правил асептики й антисептики, по ходу судини розтинають шкіру на 2-3 см і тупим методом її відпрепаровують. Під останню підводять дві лігатури із кетгуту, однією з них перев’язують периферичну ділянку. Натягуючи дистально розташовану лігатуру випрямляють вену, яку гострим кінчиком скальпеля чи ножиці розтинають поздовжньо на 1/5-1/4 її діаметру і вставляють у її просвіт катетер, заповнений фізіологічним розчином хлориду натрію на глибину 5-10 см, у залежності від мети і тривалості використання. Лігатури зав'язують, фіксуючи катетер у рані. На шкіру накладають шви. Постійний катетер потребує догляду, а саме: щоденна обробка рани антисептиками та зміна пов’язки; після кожної ін’єкції і через 4-6 годин через заглушку в просвіт катетера вводять 4-5 мл фізрозчину і 0,5 мл гепарину («гепариновий замок»); слідкувати, щоб катетер на заповнювався кров'ю. У котів в екстрених випадках, при проведенні операції і загрозливому при цьому стані та отриманні швидкої дії, особливо анестетиків, ін’єкцію виконують у вуздечку язика (рот максимально розкривають, витягуючи язик). Така ін’єкція прирівнюється до внутрішньовенної.
Інтраперитонеальні ін’єкції проводять у випадках труднощів внутрішньовенного введення лікарських препаратів, оскільки серозна оболонка, завдяки розгалуженої лімфатичної системи проявляє виражену і швидку всмоктувальну властивість, яка може замінити внутрішньовенну. Пункцію черевної стінки проводять, фіксуючи тварину за тазові кінцівки головою вниз (при такому положенні органи черевної порожнини зміщуються до діафрагми) по білій лінії живота , посередині між пупком і лобковим зрощенням. Інтраперитонеально ін’єктують лікарські препарати, які не визивають подразнення очеревини і температура яких відповідає температурі тіла тварини.