ветеринарная медецина - консультация
крестик
телефон
восклицание
карандаш
форум

Роль кишкової транслокації в етіології гнійних ран у котів 

Павло РУДЕНКО, кандидат ветеринарних наук, доцент Луганський національний аграрний університет  

Починаючи з 1878 року, після публікації статті Роберта Коха «Дослідження по етіології ранових інфекцій», причиною забруднення ран вважалося потрапляння в її мікроорганізмів із оточуючого середовища [5]. Виходячи з цього розуміння сучасні методи лікування і профілактики хірургічної інфекції, як і в ті далекі часи, спрямовані на повне знищення мікроорганізмів в осередку пошкоджених тканин [3, 4, 6]. 

Але, не дивлячись на створення нових поколінь антибактерійних засобів, постійного вдосконалення асептики та антисептики, кількість ускладнених гнійною інфекцією ран у тварин не тільки не зменшується, а навпаки, збільшується. Причиною такого становища може бути, на наш погляд, перебільшення ролі екзогенної аутофлори в розвитку гнійно-септичних ускладнень у тварин

Нами знайдені поодинокі повідомлення вчених гуманної медицини про те, що мікрофлора фекалій може бути джерелом аутоінфекції і здатна спричиняти або підтримувати запальні процеси різноманітної локалізації [1, 2, 7]. Але ці повідомлення в своїй більшості носять хаотичний характер, крім цього до кінця не з’ясована патогенетична роль транслокації аутобактерій в розвитку гнійно-запальних ускладнень на антигенному рівні. 

Виходячи з зазначеного вище, ми вважаємо, що вивчення ролі кишкової транслокації в етіології гнійних ран у тварин є актуальним напрямом наукових досліджень у ветеринарній хірургії, які спрямовані доповнити знання патогенезу ранового процесу. 

Мета роботи 

Метою нашої роботи стало видове порівняння аутофлори шкіри, ротової порожнини, крові та прямої кишки з мікрофлорою, ізольованою із ексудату гнійних ран у котів. 

гнойные раны у кошек

Матеріали і методи 

Дослідження клінічно здорових котів і тварин з випадковими гнійними ранами проводили в умовах клініки кафедри хірургії та хвороб дрібних тварин ЛНАУ. Ізоляцію мікроорганізмів із гнійного ексудату септичних ран, а також із вмісту прямої кишки проводили в лабораторії вивчення факторних інфекцій ЛНАУ. 

Для цього з серійних розведень проб вмісту прямої кишки, вмісту ротової порожнини, біоптату здорової шкіри, проб крові, а також із ексудату гнійних ран, відібраних від котів, проводили висіви у пробірки з МПБ, селенітовим бульйоном, глюкозо-сироваточним бульйоном, глюкозо-кров’яним агаром, жовтково-сольовим агаром, а також на середовища Ендо, Плоскірєва, Сабуро, Блаурока і МРС. 

Подальшу ідентифікацію ізольованих мікроорганізмів за біохімічними властивостями проводили згідно «Определителя бактерий Берджи». 

Визначення серогруп E. сoli, ізольованих із різних екологічних ніш організму котів, проводили в РА на склі за допомогою набору аглютинуючих О-колі сироваток, згідно настанови. 

Для визначення патогенності у ізольованих культур, трьом білим мишам на кожен штам мікроорганізму, вводили внутрішньочеревинно по 1 млрд. мікробних клітин. За лабораторними тваринами спостерігали протягом 5 діб, а потім проводили евтоназію під ефірним наркозом з подальшим бактеріологічним дослідженням внутрішніх органів. 

Отримані результати досліджень обробляли статистично і представляли у вигляді таблиць. 

гнойные раны у кошек

Таблиця

Серологічна типізація культур E. coli, ізольованих з природних еконіш у котів  

гнойные раны у кошек

Примітка: – - мікроорганізм не ізолювали. 

Список літератури 

1. Бердичевский Б. А., Цветцих В. Е. Лернер Г. Я. и др. Значение аутогенного инфицирования в развитии послеоперационных осложнений // Хирургия.- 1993.- № 5.- С.63-65.

2. Долгушин М. И., Эберт Л. Я., Лифшиц Р. И. Иммунология травмы. - Свердловское изд. Уральского Университета, 1989.- 187 с.

3. Ермолаев В. А., Васильева И. П., Большакова О. Г., Золотухин С. Н., Васильев Д. А. Микробный пейзаж гнойных ран у крупного рогатого скота и чувствительность микроорганизмов к антибактериальным препаратам // Актуал. пробл. вет. хирургии. – Воронеж, 1997. - С. 68-69.

4. Іздепський В. Й., Меженський А. О. Фітосорбент ехінацеї пурпурової – ефективний засіб для лікування ран у великої рогатої худоби // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - № 1-2. – 2003. – С. 19-20.

5. Макаров В. В. История борьбы против микробов и вирусов // Ветеринарный консультант. - №24. – 2006. – С. 18-24.

6. Руденко П. А., Стужук Д. А. Паразитоценози гнійних ран у котів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. – Т. 9. - № 2 (33). – Ч. 1. – Львів. – 2007. – С. 112-115.

7. Савицкая Н. И., Воробьев А. А., Русанова Е. В. и др. Роль неспорообразующих анаэробов в формировании микробного пейзажа содержимого толстой кишки у больных с воспалительными процессами различной локализации // Вестник Рос. АМН.- 1996.- № 2.- С.15 – 23.  

смотреть другие научные статьи>>

 


 

 


 

Вся информация на сайте предоставлена в ознакомительных целях. По вопросам диагностики, лечения и профилактики болезней животных необходимо обращаться к ветеринарным специалистам. Любое использование материалов без активной ссылки на сайт doktorvet.com запрещено!

©"DoktorVet.com", 2013-2015